Вчора , лікар -отоларинголог, років десь 60-ти( ну взагалі то не точно він, але в Україні таких лікарів немає і навіть слова для них немає, але суть не в тому) читає Данилкову анкету, частину там де про мови які дома дитина чує.
Лікар: Ukrainian? Oh, you poor thing (вираз співчуття, мабуть найближчий переклад бідненька). Do you have any family up there?
Лікар:( читає далі) Russian ? so, you speak Russian with him as well?
Я: My husband speaks Russian...
Лікар: Ukrainian and Russian... I would love to come for dinner to your house! і сміється ( тут прийняті сімейні вечері, з дискусіями і т.д.)
Я: ( сміючись) Well, he is not from Russia, he is Russian from Ukraine, from Crimea..
Лікар: Even better!
 ---
Я на кухні, чую Данилка який щось будує і сам до себе захоплено "This is gonna work, this is gonna work!" за цим слідує підозрілий тріск , Даникло не дуже і розчаровано, але значно тихіше "or maybe not".
--
Даня стукнув ногу і захоплено, радісно так так " I think I broke my leg! I will need a cast! і взагалі замрійливо "Maybe I even can have weelchair..."
Виявилось що в них один із вчителів в школі зламав ногу, носить гіпс і по самій школі рухається в інвалідному кріслі. Діти страшно заздрять.
 ---
Софійка "Папа, why you have a small циця? мама has a big one" Влад довго і заплутано пояснював про чоловічі\жіночі гармони і вторичні ознаки . Софійка з цього винесла що і в неї скоро буде велика циця :).
---
Влад в окуліста заповнював анкети , розповідає потім, полон возмущения:  "Представляєшь, после вопроса дата рождения следует вопрос сколько лет . Ну я и написал Variable. А она еще потом на меня так смотрела, как не понимает о чем это я, говорила что ей в компьютер надо внести точною цифру . Я ей попытался объяснить что через год данные устареют. И что правильно было бы их программистам там формулу поставить, раз она уж усно посчитать не может... Все зря..."