четвер, 25 червня 2015 р.

Дівчатка vs хлопчики

Вчора, катаємось на велосипедах. зупинка біля ставка, діти зразу кинулись займатись своїми улюбленими справами:



А позавчора ми зупилялись біля якось пустиря, Даня привіз звідти поломану клюшку, счесане коліно, а Софійка букет квітів для татка .

вівторок, 16 червня 2015 р.

Моє вязання, одне із останніх



 Із старого , просто здається ще не хвалилась, а в мене ж зараз завдяки коханому чоловіку є зручний сервер з відсортованими фото  :):



понеділок, 15 червня 2015 р.

вівторок, 9 червня 2015 р.

Мебо Нутсубідзе Стоїть гора висока.





Я активно слідкую за Голосом :). Кожен понеділок, по ютубу. Багато чудових виступів, але цей мій улюблений.

В неділю перед ДН ми вдвох вибрались, самі, без дітей, в інше місто. На кілька годин всього ( ресторан+ плюс маленька прогулянка по центру), і місто від нас в 20 хвилинах їзди, але сам факт!

Вчора в Влада було ДН, ми йому нічого не подарували. Він був дуже щасливим, бо ми йому не подарували собаки, не подарували кицьки і навіть не подарували рибок. Діти про живність в якості подарунка татку вже кілька місців говорять, але я їх вмовила відтянути на рік. до юбілею :)
--
А вечором я йому організувала сюрприз вечірку. Все було продумано, Дімка запаркував свою машину подалі, я все закупила\ замовила по телефону зарання, вирвалась із роботи раніше, ми поховали взуття від входу, провели репетицію, відслідковували його перемішення через glympse( він мені часто посилає, коли їде з роботи), вимкнули світло.. Я навіть не прибирала в будинку зарання щоб він нічого не запідозрив( ну хто просто так прибирається, правда? :)), а попросила нашу помічницю-прибиральцю прийти незаплановано,і в той час коли ми вже на роботі.  Але як завжди, все не врахуєш, особливо коли замішані діти(семеро дітей, від 3 до 8 років), glympse за 5 хвилин до його приходу перестало оновлюватись( до цих пір не вірю що випадковість , скоріше всього він щось підозрював), і ми не помітили як Іванко( молодший Наталі і Юри) вибрався зі схованки і вийшов прямо до вхідних дверей. Ми всі чуємо як відкриваються вхідні двері, завмерли і тут голос Іванка: "Where have you been so long?" . Здивувались і Влад і ми :) .