вівторок, 27 травня 2014 р.
середу, 14 травня 2014 р.
Коли в розмові зі знайомими я згадую, що в серпні ми летимо в Україну і що я дуже хочу якось заїхати в Севастополь, всі дивляться на мене як на ненормальну .
Я не хочу багато пояснювати, але коротко, це фотографія прабабусі і прадіда( по різним лініям) мої малих, зроблена в Севастополі 9 травня цього року :
і я не про що не шкодувала в своєму життя так, як про те що не завжди була уважна і мало часу провела зі своїми бабусями\дідусями, яких вже немає в живих.
і я не про що не шкодувала в своєму життя так, як про те що не завжди була уважна і мало часу провела зі своїми бабусями\дідусями, яких вже немає в живих.
понеділок, 12 травня 2014 р.
суботу, 10 травня 2014 р.
Даня заповнював анкету про мене в школі, і на питання What your mom loves to do ? відповів work
Софійка недавно замріяно видала :" When I grow up I will have looots of work ".
Не дуже весело :(, з іншої сторони в дітей ніби складається позитивне відношення до роботи : її люблять, добре коли її багато :).
Насправді я працюю набагато менше ніж раніше, зараз в мене спокійний, хороший проект, я часто втікаю раніше, дуже інколи підпрацьовую в ночі, але коли діти сплять.
Півтора місяці тому мій шеф пішов в іншу компанію , перед тим як піти, зробив все щоб мене підвищили, і вже з новим шефом я таки отримала невелике підвищення, і в самій посаді і трохи зарплату підняли, також премію виплатили . Так що я гуляю, вже купила чергову пару взуття і кілька плать :).
Доречі старий шеф в мене був українцем, імігрантом в третьому поколінні, мови вже не знає, але традицій багатьох його сімя притримуюється . А в нового шефа теща українка.
Ці українці, вони в Канаді повсюду :).
Була недавно на одній онлайн зустрічі в реальному часу, з відео і аудіо, ми тестували складну систему, багато людей з різних кінців компанії. Один із учасників мав імя Andriy, і прізвище українське, акцент наш присутній, я ризикнула і по закінченню тестування написала йому в чат- Дякую. В відповідь отримала - Слава Україні! :).
Їду в ліфті, два наших молодих директори по маркетингу дуже жваво обговорюють ситуацію в Україні. Виявилось в одного наречена-українка, а в іншого -друг українець, ще з університету.
Софійка недавно замріяно видала :" When I grow up I will have looots of work ".
Не дуже весело :(, з іншої сторони в дітей ніби складається позитивне відношення до роботи : її люблять, добре коли її багато :).
Насправді я працюю набагато менше ніж раніше, зараз в мене спокійний, хороший проект, я часто втікаю раніше, дуже інколи підпрацьовую в ночі, але коли діти сплять.
Півтора місяці тому мій шеф пішов в іншу компанію , перед тим як піти, зробив все щоб мене підвищили, і вже з новим шефом я таки отримала невелике підвищення, і в самій посаді і трохи зарплату підняли, також премію виплатили . Так що я гуляю, вже купила чергову пару взуття і кілька плать :).
Доречі старий шеф в мене був українцем, імігрантом в третьому поколінні, мови вже не знає, але традицій багатьох його сімя притримуюється . А в нового шефа теща українка.
Ці українці, вони в Канаді повсюду :).
Була недавно на одній онлайн зустрічі в реальному часу, з відео і аудіо, ми тестували складну систему, багато людей з різних кінців компанії. Один із учасників мав імя Andriy, і прізвище українське, акцент наш присутній, я ризикнула і по закінченню тестування написала йому в чат- Дякую. В відповідь отримала - Слава Україні! :).
Їду в ліфті, два наших молодих директори по маркетингу дуже жваво обговорюють ситуацію в Україні. Виявилось в одного наречена-українка, а в іншого -друг українець, ще з університету.
вівторок, 6 травня 2014 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)