понеділок, 27 жовтня 2014 р.

В  суботу, 10 годин вечора я до Маші- "о, ви ще не спите, то я через 10 хвилин буду у вас , чаю попєм"
В неділю , я до Наталі-  "ми качку печемо, заходьте до нас через півгодинки"
5 хвилин назад Марлен до мене- "так коли тобі зручніше , в середу чи четвер?"

 і багато-багато іншого подібного .

А коли майже 10 років тому ми імігрували до Канади, одним із найбільших моїх хвилювань було далека відстань до родини і  відсутність друзів в моєю канадському майбутньому.
Хоча звичайно географічна віддаленість від родини  і старих друзів  так і є болючею :(.
В суботу дуже вдало закупились на улюбленій фермі : дві качки, кролик, овочі, яйця,  мішок найкращих в світі яблук . І  ще познайомились з однією милою українкою ( вона почувала як я гаркаю  звертаюсь до моїх дітей і підійшла)
Відповідно в неділю в нас була качка з яблоками і простий пиріг з яблоками. Я просто командувала , а три моїх чудових помічники фактично повністю самостійно все зробили :

неділю, 26 жовтня 2014 р.

ще жовтень, але вже листопад



 А зранку в нас був сильний вітер і це кленове листя влаштовувало справжі танці на дорогах і узбіччях , неймовірно красиво.

пʼятницю, 24 жовтня 2014 р.

на тему фітнесу:
 я намагаюсь балансувати, нікого не образити, ні тіло, ні душу .
З фітнесом( не плутайте зі спортом)  в мене завжди було складно, вірніше не складно навіть, а ніяк. Я завжди знала що не люблю їм займатись, тому ніколи себе не силувала і не намагалась обманути всю природу :). Кілька раз правда мене або Марлен або Наталя або Влад втягували в якісь дурниці , якісь заняття , але я ніколи ні на що активне не погоджувалсь . Максимум раз на тиждень і то тимчасово.
 Але тут якось не очікувано виявилось що я постаршала, що в мене вселилась вага і т.ж. Дивно, бо роблю все  по-старому, їм скільки влізе :). І навіть при моєму легкому відношеннні до своєї зовнішності, все-таки потрібно чимось займатись, хоча б для здоровя, і тим більше що спортом то я зараз зовсім не займаюсь . 
 І я реально, майже самостійно вирішила таки записатись в повноцінний  клуб. І ось уже деякий час ходжу по середам ( з 6 до 7 ранку) на hot yoga і по неділям на зумбу. Все чудово, але ж потрібно додати і якісь заняття  з вагою, якісь заняття саме на мязи. Заняття просто в залі мені не підходять , я балувана  погано самомотивуюсь і просто не цікаво. Тому пішла сьогодні ( з 6:30 ранку ) на 


Innovative Interval
Category: Strength & Cardio
With a non-stop combination of cardio and weights, get ready for a class that will push you to the max!

зараз ледь друкую, так руки і плечі болять, а що ж завтра буде? :(
 Я тільки туди зайшла, одразу зрозуміла що я попала. бо тренер (на перший вигляд)  виявився тренершою(на другий погляд). Вона одразу підійшла до мене і запитала чи перший раз я на занятті, як виявилось решта до неї ходить вже більше року , вона їх всіх знає по іменам. ну і плюс  до того я була єдиною в кого плечі були вузчими від мягкого  місця (що йде після спини), і погляд у мене мабуть був затравленим :)
А потім я прочитала план заняття на дошці, більшість слів взагалі виявились незнайомими , але одразу в очі кидались 50 push ups  в кількох місцях, тут мені стало по-справжньому страшно і я задумалась щоб втікти до початку заняття. Зупинила думка- "навіщо я тоді прокинулась 6 ранку?! "

І хоч я взяла вагу 2 ( на початку заняття я була впевнена що то фунти, але під кінець запідозрила  що кілограми :)) і тренер мені дозволила зменшити кількість деяких вправ, на 40- вій хвилині я подумала- "все , більше не можу, не буду підніматись з підлоги". Але тут прозвучали наймиліші моєю вуху слова- " let's do it! 5 minutes left" , це заняття виявилось не на годину( як більшість) , а на 45 хвилин !  

Я думала в суботу спробувати ще одне цікаве  заняття, це звичайно відпадає, але якщо відійду до наступного тижня , до знову на це ж піду :) 

понеділок, 20 жовтня 2014 р.

В суботу виїзджала за продуктами, повертаюсь, в будинку тиша. Влад за компом, Данька читає з iPad( навчальна програма для читання саме) , Софійка малює на андоїд планшеті. На моє повернення навіть не відреагували.
Доречі про продуктове. Я люблю різні олії, зараз ми найбільше використовуємо оливкову, кокосову, і з авокадо. А в суботу я купила ось таку :

очікувала цікавішого смаку, але подобається.
В Атлантичній Канаді сезон лобстерів . Вірніше не так, в нас сезон лобстерів з Антантичної Канади, найнижці ціни :


У нас в місті закінчився місцевий Oktoberfest , досить великий як для Північної Америки, ми на сам фестиваль не ходили, але і совсім пройти мимо не змогли: 

пʼятницю, 17 жовтня 2014 р.

Сьогодні зустрічалась з 3-ма подружками, а 4 жінки які давно не бачились... в результаті замість запланованих 8:30 повернулась додому в 10:30.

В будинку тиша, а в Софійкиній спальні -наймиліша картина ( 6 років тому це був Влад що одівав памперс на Даньку, рік тому Влад що робив хвостики Софійці, але зараз вони посунулись на 3 і 2 місце відповідно :)).  В спальню малої втягнутий додатковий матрас і всі три моїх чуда сплять , разом,  в трошки скрючених позах .


пʼятницю, 10 жовтня 2014 р.

Про технології


Я принципово довго не регіструвалась в Twitter , щоб хоч ця зараза мене обійшла. Цього року можна сказати була змушена, бо Данилкова вчителька веде записи про уроки в і їх класі, а мені ж дуже цікаво :).
--
Ми з Владом час від часу на обід ходимо на суші поряд з роботою, хоч і all-you-can-it place , але досить якісно,чисто, ну і швидко\дешево.  Останій раз приходимо, а там все по-іншому, до стола то тебе доводять, але замовлення тепер приймають не люди, а на столах лежать планшети, замовлення робиш через цей планшет , програмка доречі якісна, з хорошим яскравим інтерфейсом, красивими апетитними  картинками . Але замовлення поки приносять люди, кухню не перевіряли :).  Кажуть велика економія виходить, за разунок кількісті офіціантів і немає плутанини ( в all-you-can-it дуже багато замовлень, і часто самі відвідувачі щось путають) .
---
Оновлено.
Сьогодні, на місцевій фермі: