середу, 14 травня 2014 р.

Коли в розмові зі знайомими я згадую, що в серпні  ми летимо в Україну і що я дуже хочу якось заїхати в Севастополь, всі дивляться на мене як на ненормальну . Я не хочу багато пояснювати, але коротко, це фотографія прабабусі і прадіда( по різним лініям)  мої малих, зроблена в Севастополі 9 травня цього року :
 і я не про що не шкодувала в своєму життя так, як про те що не завжди була уважна і мало часу провела зі своїми бабусями\дідусями,  яких вже немає в живих.

11 коментарів:

  1. Я думаю що найбезпечніший варіант - літаком через Москву.
    З потягами то пускають, то не пускають, то погодять розклад то ні. У мене у сусідки батьки в Євпаторії, якраз сьогодні питав як там справи - каже, що конкретно в даний момент транспортних проблем не має, але все може швидко змінитися.
    Машину брати в оренду та їхати в проблемну територію думаю не дозволяється.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Хочу мабуть дешевле купити якусь машину ніж 4 квитка київ - москва - сімферопіль

      Видалити
    2. Ні, через Москву летіти- то перебір навіть для мене :) і літати російськими компаніями я ніколи не буду, гроші їм платити і боятись чи долетиш? :) плюс нас туди не пустять, в мене ж діти канадці, їм віза в Росію потрібна. Я думала про рент машини ( дійсно не факт), про те що тато виїде за нами, зустірне десь по дорозі, але теж не зрозуміло про документи\кордони поки. Але ми думаємо над цим питанням :)

      Видалити
  2. Так, менi також дуже страшно за вас. Але я розумiю що в вас дуже дружна родина. Сподiваюсь, що буде спокійніше нiж зараз...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Як же гарно ти пишеш українською :). Ти вибач.якщо грубо написала. я не тебе мала на увазі,я від тебе дійсно увагу і турботу відчуваю . Я теж надіюсь що все заспокоїться. І не факт що ми зможемо туди поїхати , може хоч один Влад, я дуже не хочу щоб він пропустив шанс побачити дідуся ( він дуже хворий) і бабусю ( їй вже 93 роки) останній раз в живих.

      Видалити
    2. Тетяночка, я можу писати українською, але роблю це дуже повiльно та невпевненно тому що з момента від'їзду не використовувала його. Взагалi. Вся моя родина, всi мої друзi російськомовні (за винятком тебе). Менi дуже складно підбирати слова. Я читаю українськи джерела, не маю труднощiв з цiм, але говорите вже не можу. розумієш, я жила та вивчалась у військовому містечку. За законом дiти військовослужбовців не вивчали мову союзних республiк (тому що вони могли жити 2 рокi в Укзбекicтанi потiм 1 рiк у Беларусi, наприклад). Я почала вивчати українську в 11 класi починаючи з алфавіту. Я дуже вдячна тобi що ти спілкуєшся зi мною російською (я розумiю як це неввічливо з мого боку) тому що ця відповідь зайняла в мене 12 хвилин проти 1. Seriously!

      Видалити
    3. (менi треба перевiряти I та И майже у кожному словi) :))))

      Видалити
    4. Ти чудово пишеш, я дійсно захоплюсь, в мене ж Влад теж не вчив українську, не атестований :) , і хоча вже стільки років я його вчу-вчу :) , говорити він ще може, а писати- зовсім ні, один раз спробував і зробив 10 помилок в одному реченні, наприклад написав "дощь". Але я сама хоч багато читаю російською, але відчувається що російську майже не вчила ( тільки 3 роки 2 рази в тиждень) , роблю дуже багато помилок.

      Видалити
    5. Дощь? :))) Я приблизно хвилину намагалась зрозумиiти що не так :)
      Ох, пока Марик на горшке я очень быстро напишу по русски, а то много. :)) Спряжения и склонения мне не доступны. До сих пор помню, как учительница наша, замечательная, просто не понимала, что с нами делать. Она было только после универа и такого класса в ее практике, понятное дело, не было еще. Мне, например, задали на дом просклонять ВЕДМЕЖА. Интернета нет, словаря тоже нет. Как сейчас помню, я написала Ведмежа - вежмежатам, ведмежатами, о ведмежатах. Я не могла из этого сделать единственное число даже, что уж про остальное :). Абсолютно все мы сбивались почему-то на наш варварский английсий, когда отвечали ей.
      Отдельно помню, как мы на нее обижались несколько уроков, потом высказали. Говорит кто-то из наших мальчишек "Слушайте, мы конечно понимаем сами, что мы пни-пнями, но давайте как-то приличия соблюдать. Почему вы обращаетесь к нам в среднем лице?" Она опешила. Не поняла. Мы говорим - почему вы спрашиваете нас все время "Зрозумiло"?! Спрашивайте нас "Зрозумiлi?"
      Надо сказать, что мы ни на секунду не быковали и не сопротивлялись изучению. Мы с ней много общались после уроков, репетировали пьесу "За 2мя зайцами" и приглашали с нами в поход. Она была замечательная! Просто нас, кто ни одной книги не прочел на украинском, не включал УТ-1, не слышал речь в обиходе можно было так же начать учить белорусскому, польскому или болгарскому. С чистого листа :)

      Видалити
    6. да, мне было проще. я хотя бы на уроках русского хорошо понимала что от меня хотят :)

      Видалити
    7. а Влад когда меня представлял родителям , был уже спецом в украинском :) и предупредил их
      что чимало- это на самом деле много, вродлива- это симпатичная , зачекай- это подожди и т.д.

      Видалити