У нас тут дощ. Це я не жаліюсь. Це я радію що не сніг.
11 березня( Влад говорить " что это он организовал, в качестве одного из подарков") до нас нарешті прийшла весна і поки не втікає, хоча і не те щоб вступає в повну силу.

Доречі про подарункове. На Різдво я не планувала нічого для Влада і не очікувала від Влада подарунка ( ми взагалі до цього легко ставимось, даруємо без причини, а з причини- не завжди), але я мені якраз трапилась маленька цікава штучка саме для нього, ну і вирішила покласти як би від Санти під ялинку. А потім осінило, що ж діти подумають, їм і татку є подарунки від Санти , а мамі-ні, виходить мама була поганою минулого року, чи що ? :).
Тому востанній момент  поклала під ялику сама собі поданок, срібний браслет який якраз отримала, заснула з думкою, як Влад здивується. Але здивувалась я, я отримала два подарунка :), ще один браслет, fitbit ( той що кроки рахує і все таке) .
Я доречі  знайшла як його заломати :), коли я сиджу і вяжу. він це також як кроки частково зараховує.

Один із моїх колег дуже класно розбирається в алкоголі, колекціонує його ( і неймовірно готує, має золотий характер і не одружений :)).  Так, от він постійно дарує мені і Владу цікавий, хороший алкоголь.  На минуле Різдво я вирішила і йому зробити якийсь вартий подарунок. Вирішила взяти унікальністю, подарувати те що він точно дістати не зможе. Подарувала йому Білий Мускат Червого каменю, що ми привезли з України. Солідний  рік. красиво оформлено.  Я йому все поперекладала, намагалась пояснити що таке є "лікерне вино", але він дійсно знавець,чув про такі і вже пробував портвейни ( не українські :)). А він питає, а що це за жовті кружки? а я йому- так це ж 25 міжнародних медалей, найбільше титуловане українське вино.  Він бідний аж побліднів . На наступний день приніс пильну пляшку одного із своїх улюблених вин.  І недавно заявив що чекає якось спеціальної великої події щоб відкрити нашу пляшку .